Пояснення поняття «податкова резиденція»: уроки, винесені зі справи Шакіри

Мало які податкові справи привертали стільки уваги, як суперечка між Шакірою та іспанськими податковими органами. Ця справа тривала роками і потрапляла на перші шпальти газет у всьому світі. На перший погляд, це виглядало як історія про відому співачку та мільйони євро податків. Але якщо придивитися уважніше, насправді йшлося про щось набагато важливіше: податкове резидентство.
Для багатьох людей, які мають нерухомість у різних країнах, проводять тривалий час за кордоном або ділять свій час між кількома місцями, податкове резидентство може мати серйозні фінансові наслідки. Багато хто вважає, що податкове резидентство — це проста справа. Вони думають, що все залежить лише від того, де вони заявляють про своє місце проживання або де мають офіційні документи. Інші вважають, що перебування в країні менше ніж 183 дні протягом календарного року автоматично захищає їх від набуття статусу податкового резидента в цій країні. Справа Шакіри показує, що реальність є набагато складнішою.
Податкове резидентство — це не лише адреси, паспорти чи декларації. Податкові органи часто аналізують повсякденне життя особи, її пересування, родинні зв’язки, фінансову діяльність та багато інших деталей, щоб визначити, де ця особа насправді проживає з податкової точки зору.
Для власників нерухомості за кордоном розуміння цих правил стає важливішим, ніж будь-коли. Уряди збирають дедалі більше інформації, обмінюються даними та використовують технології для розслідування податкових питань. Ціна неправильного тлумачення правил може бути дуже високою.

Що таке податкове резидентство

?
Перш ніж розглянути подробиці справи Шакіри, важливо зрозуміти, що насправді означає податкове резидентство.
Податкове резидентство — це правовий статус, який визначає, де особа повинна сплачувати податки. Звучить просто, але це може мати значний вплив на фінанси людини. У багатьох країнах податкові резиденти повинні сплачувати податок на свій дохід, отриманий у будь-якій країні світу. Це означає, що дохід від заробітної плати, підприємницької діяльності, інвестицій, оренди нерухомості та інших джерел по всьому світу може підлягати оподаткуванню в цій країні.
До нерезидентів часто ставляться інакше. У багатьох випадках вони сплачують податок лише на дохід, отриманий на території цієї країни. Ця різниця може бути надзвичайно важливою.
Уявіть, що хтось володіє будинком для відпочинку в Іспанії, має бізнес-інвестиції у Великій Британії, отримує дохід від оренди нерухомості у Франції та щороку проводить кілька місяців у різних країнах. Якщо ця особа несподівано стане податковим резидентом десь, її податкові зобов’язання можуть виявитися набагато вищими, ніж очікувалося. Ось чому податкове резидентство має таке велике значення.

Як розпочався спір щодо Шакіри

Іспанські органи влади стверджували, що Шакіра стала податковим резидентом Іспанії протягом певних років, оскільки провела там достатньо часу і мала міцніші особисті зв’язки з Іспанією, ніж вона заявляла.
Офіційним податковим резидентством Шакіри на той час були Багамські острови, де податкове навантаження значно нижче, ніж в Іспанії. Іспанські прокурори вважали, що, незважаючи на офіційне проживання в іншому місці, вона провела значну частину свого життя в Іспанії. Суперечка тривала кілька років і стосувалася дуже великих сум грошей. Щодо років з 2012 по 2014 Шакіра зрештою погодилася на укладення угоди про сплату несплачених податків та штрафів. Однак щодо 2011 року розбіжності залишилися. Вона оскаржила вимоги податкових органів і зрештою виграла справу.
Національний суд Іспанії вирішив, що не було достатньо доказів, щоб підтвердити, що вона стала податковим резидентом Іспанії протягом того року.

Відоме правило 183 днів

Коли йдеться про податкове резидентство, часто згадують правило 183 днів. Це, мабуть, найвідоміше правило в міжнародному податковому плануванні.
Згідно з іспанськими нормами, особа, як правило, стає податковим резидентом, якщо протягом календарного року проводить в Іспанії більше 183 днів.
Багато хто, побачивши цю цифру, вважає, що правило просте. Вони думають: «Якщо я пробуду 182 дні, то все гаразд».
Однак це поширена помилка.
Справа Шакіри показала, що правило 183 днів часто є лише початком обговорення, а не його кінцем.
Податкові органи можуть задавати додаткові питання.

• Де проживає ваша родина?
• Де знаходиться ваше основне місце проживання?
• Де ви працюєте?
• Де у вас відкриті банківські рахунки?
• Де ви отримуєте медичну допомогу?

Ці питання можуть стати важливими, оскільки податкові органи часто намагаються з’ясувати, де знаходиться ваш справжній центр життя. Припустимо, хтось проводить 170 днів на рік в Іспанії та 195 днів у Великій Британії. Оскільки ця особа провела більше днів у Великій Британії, вона може вважати себе лише податковим резидентом цієї країни.
Але іспанські органи влади враховують не лише кількість днів. Якщо його сім’я проживає в Іспанії, його бізнес працює там, і більша частина його доходу надходить саме звідти, Іспанія все одно може вважати його своїм податковим резидентом. Це пов’язано з тим, що Іспанія також враховує, де насправді зосереджено сімейне та фінансове життя особи, а не лише те, де вона проводить більшу частину часу.
Якщо і Іспанія, і Велика Британія вважають їх своїми резидентами, для визначення, яка країна має перевагу в податкових цілях, застосовується податкова угода між Великою Британією та Іспанією. Це називається правилом «розв’язання рівності».

Чому власники міжнародної нерухомості стикаються з додатковими ризиками

Люди, які володіють житлом у різних країнах, часто стикаються з особливими проблемами. Багато хто купує житло за кордоном з міркувань способу життя. Дехто купує будинки для відпочинку. Інші — нерухомість для інвестицій. Дехто виходить на пенсію за кордоном, зберігаючи при цьому свій рідний сімейний будинок.
Спочатку це може здаватися простим. Але володіння кількома будинками іноді може викликати питання щодо того, де людина насправді проживає. Припустимо, що людина володіє сімейним будинком у Лондоні, віллою для відпочинку в Іспанії та квартирою в Дубаї. Тепер уявіть, що ця людина щороку проводить по кілька місяців у кожному з цих місць.
Яка країна стає її податковим резидентом? Відповідь не завжди є очевидною. Різні країни використовують різні системи.
Деякі з них зосереджуються переважно на фізичній присутності. Інші ретельно аналізують сімейні стосунки та економічну діяльність. Деякі враховують обидва ці фактори. Як наслідок, людина може несподівано опинитися пов’язаною з кількома податковими системами одночасно.

Як органи влади відстежують діяльність людей

Одним із найдивовижніших аспектів розслідування щодо Шакіри була детальність, з якою органи влади вивчали справу. Слідчі намагалися відтворити картину її життя, аналізуючи різні види інформації.

Згідно з повідомленнями, вони перевіряли:

• Витрати за кредитними картками
• Відвідування медичних закладів
• Покупки
• Дані про подорожі
• Відвідування студії
• Інформація з соціальних мереж

Багатьох це дивує. Дехто досі уявляє, що податкові перевірки зосереджуються лише на податкових деклараціях та банківських виписках. Сучасні перевірки можуть бути набагато ширшими. Сьогодні люди залишають цифрові сліди майже скрізь.

• Кожне бронювання авіаквитків створює інформацію.
• Кожне проживання в готелі створює інформацію.
• Платежі за допомогою кредитних карток створюють інформацію.
• Активність у соціальних мережах створює інформацію.
• Бронювання столиків у ресторанах створює інформацію.
• Додатки для подорожей генерують інформацію.

Податкові органи іноді можуть об’єднати ці фрагменти, щоб скласти хронологію, яка показує, де саме перебувала людина.

Плануєте придбати нерухомість в Іспанії? Перш ніж її купувати, переконайтеся, що ви розумієте всі податки та витрати, пов’язані з купівлею. Прочитайте наш повний посібник «Податки та збори при купівлі нерухомості в Іспанії».

Чому важливо вести облік?

Саме тому ведення обліку стало надзвичайно важливим для людей, які часто подорожують. Людині, яка часто подорожує, може бути складно пригадати точні дати через кілька місяців. Уявіть собі людину, яка щороку подорожує між п’ятьма країнами.
Вона може думати, що провела три місяці в одній країні та чотири місяці в іншій. Але, перевіривши записи про подорожі, вона може виявити, що фактичні цифри значно відрізняються. Різниця у кілька тижнів може повністю змінити податкову ситуацію. Мета полягає в тому, щоб створити докази, які підтверджують, де ви насправді проводили час.

Важливість фактів

Одним із найважливіших висновків із судової перемоги Шакіри було те, що факти мають значення. Як повідомляється, суд дійшов висновку, що докази підтверджують перебування в Іспанії протягом приблизно 163 днів у спірний період.
Ця цифра була важливою, оскільки вона була нижчою за встановлений законом поріг. Рішення показало, що пропущені дні не можна просто додати лише тому, що органи влади вважають, ніби хтось має міцніші зв’язки з певною країною.
Докази мали підтверджувати це твердження. Це має значення для власників нерухомості за кордоном, оскільки припущень недостатньо. Проста віра в те, що ви є резидентом певної країни, не обов’язково робить це правдою. Водночас органи влади не можуть просто вирішити, що особа має бути резидентом, не маючи достатніх доказів. Факти повинні підтверджувати цей висновок.

У різних країнах діють різні правила

Однією з причин, через яку питання податкового резидентства стає заплутаним, є те, що країни не завжди застосовують однаковий підхід.
Деякі країни використовують календарні роки. Деякі надають великого значення фізичній присутності. Інші ретельно аналізують особисті та економічні зв’язки.
Сполучені Штати використовують систему, відмінну від систем багатьох інших країн, оскільки американські громадяни можуть продовжувати нести податкові зобов’язання незалежно від місця проживання.
Оскільки правила відрізняються, іноді особа може одночасно стати податковим резидентом у більш ніж одній країні. Міжнародні угоди, відомі як податкові конвенції, часто допомагають вирішити такі ситуації, але вони можуть бути складними.

Уроки зі справи Шакіри

Суперечка щодо Шакіри дає практичні уроки для всіх, хто має міжнародне майно або веде міжнародний спосіб життя.
Перший урок полягає в тому, щоб не зосереджуватися виключно на правилі 183 днів. Ця цифра має значення, але це не вся картина. Інший урок — вести детальний облік. Якщо згодом виникнуть питання, докази можуть стати надзвичайно цінними. Крім того, переконайтеся, що ваші дії відповідають заявленому місцю проживання.
Якщо хтось заявляє, що проживає в одній країні, але більшу частину часу проводить деінде, органи влади можуть поставити запитання. І останнє, але не менш важливе: краще звернутися за професійною консультацією на ранньому етапі. Проблеми з податковим резидентством часто розвиваються поступово. Людина може роками вважати, що все гаразд, а потім раптово отримати запитання від податкових органів. На цьому етапі вирішення проблеми може виявитися дорогим і стресовим.

Висновок

Справа Шакіри стосувалася світової знаменитості, але основна проблема зачіпає багатьох звичайних людей. Дистанційна робота набирає обертів. Володіння нерухомістю за кордоном стає дедалі поширенішим, а люди переїжджають з однієї країни в іншу частіше, ніж раніше. Як наслідок, питання податкового резидентства набувають дедалі більшого значення.
Уряди також стають активнішими. Зараз вони мають кращі технології, ширший доступ до інформації та міцнішу міжнародну співпрацю. Податкове резидентство — це вже не просто заповнення бланків і вибір адреси. Все більше уваги приділяється доказам та повсякденному життю.
Розуміння того, що насправді означає податкове резидентство, може запобігти багаторічним юридичним суперечкам, фінансовим витратам та непотрібному стресу.